Wrapper – покривний лист — це зовнішній лист сигари, який утримує внутрішні тютюни (начинку та сполучний тютюн). Окрім бренда й форми сигари, покривний лист є однією з перших речей, що формують перше враження від вашої сигари. Саме тому виробники сигар дуже вимогливі до добору цього тютюну.  Він має бути гладкої текстури, з блиском, бездоганний і привабливий на вигляд, що обіцяє неповторний смак. Додаткова перевага — щоб використаний листок був великим, аби уникнути надто багатьох ліній під час скручування. Їх характеризують за кольором, сортом насіння, країною походження (де вирощують рослини), процесом ферментації та способом вирощування, що здебільшого й визначає специфічний смак і аромат сигари. Покривні листки — найдорожча частина сигари, і їм приділяють найбільше уваги й турботи під час вирощування, ферментації та виробництва преміальних сигар.

Існує багато термінів для опису покривного листа, що спершу може заплутати, але в цій статті ми все це роз’яснимо — і вона неодмінно допоможе кожному, хто лише входить у світ сигар.

Які тютюнові листки використовують для покривного листа?

Ідеальний і привабливий покривний лист — тонкий і делікатний, із якомога меншою кількістю видимих прожилок і гладкою текстурою; саме тому тютюн Ligero не використовують — він часто надто товстий і грубий. Водночас олійний блиск і насичені аромати вважаються доволі важливими, що виключає позбавлені смаку й сухі листки Volado (Viso). Тому тютюн для покривного листа зазвичай беруть із листків Seco рослини. Вони масні й ароматні, не будучи ані надто товстими й жорсткими, ані надміру м’якими й ламкими. Про листки Ligero, Seco і Volado можна прочитати тут:https://deluxecigars.net/blog/2021/02/19/%d0%b0%d0%bd%d0%b0%d1%82%d0%be%d0%bc%d0%b8%d1%8f-%d0%bd%d0%b0-%d1%80%d1%8a%d1%87%d0%bd%d0%be-

Якими є різні кольори сигари?

Найзагальніше кольори поділяють на дві основні категорії:  світло-коричневі (Natural) і темні (Maduro). Чинники, що впливають на колір, міцність і смак, — це кількість сонячного світла, яку отримує рослина, тривалість і температура ферментації тощо. Natural зазвичай золотаві або світло-коричневі. Найпоширеніші з цим кольором — Connecticut Shade і Ecuador Connecticut.  Термін Maduro в перекладі («дозрілий» або «витриманий») насправді вживають на позначення процесу ферментації листя або способу його витримки. Це листя проходить особливий процес ферментації за спеціальних умов тепла й вологості, щоб природні олії листя вийшли на поверхню й розвинулися, даючи різні темно-коричневі кольори та солодкі, насичені смаки. Найвідоміший тютюн кольору Maduro — Connecticut Broadleaf. Хоча покривний лист — лише мала частина сигари, його колір може правити за орієнтир щодо смаку й міцності сигари. Світліші сигари Natural сприймають як м’якіші, з дегустаційними нотами мигдалю, кешю, кедра й тосту, з легкими до помірних нотами спецій. Тоді як темніші сигари Maduro насиченіші й несуть багатші, складніші та солодші смаки. Проте це не цілком визначально, і колір не завжди надійний орієнтир.  Хоча більшість сигар можна поділити на Natural або Maduro, є специфічніші різновиди кольорів, що потрапляють до однієї з цих двох категорій. 

Candela Wrapper– відомий також як: Clarisimo, Double Claro, American Market Selection

Claro Wrapper– типовий для Connecticut Shade

Colorado Claro Wrapper– відомий також як: Natural

Colorado Wrapper– на відміну відClaro Wrapper, процес ферментації довший.

Colorado Maduro Wrapper – варіант між листками Colorado і Maduro, як і підказує назва. Деякі експерти й поціновувачі сигар стверджують, що оскільки він трохи менше висушений за покривний лист Maduro, Colorado Maduro зберігає ароматніший смаковий профіль.

Maduro Wrapper– колір пов’язаний із процесом ферментації.

Oscuro Wrapper– відомий також як:Double Maduro, Negro, Black. Подібно до Maduro, Oscuro беруть із найвищих листків, що отримали найбільше сонця. Попри це їх залишають на рослині якомога довше, перш ніж зрізати. Після збору вони проходять значно інтенсивнішу й довшу ферментацію, ніж Maduro, — вона може тривати роками.

Термінологічний словник покривного листа

Brazilian  – найвідоміший із бразильських сортів покривного тютюну для сигар — Mata Fina; його вирощують у Recôncavo в Бразилії, на смузі землі поблизу північно-східного узбережжя. Мають темно-коричневий до чорного колір, характерні ноти кавових зерен і чорного перцю з помірною солодкістю. Популярні суміші з бразильським покривним листом — Drew Estate Herrera Esteli Maduro,  AJ Fernandez Bellas Artes Maduro, а також деякі серії Kristoff.

Cameroon– вирощується в Камеруні, а також у сусідній Центральноафриканській Республіці. Вони вирізняються делікатною, дещо сухою текстурою та мають світло- до середньо-коричневого кольору. Багаті ґрунти регіону дають цікаві, унікальні смаки, що пропонують чудовий баланс природної солодкості та спецій. Сигари з таким покривним листом, які варто скуштувати, — Rocky Patel Vintage 2003 Cameroon, Perdomo Reserve Limited Cameroon Edition і AJ Fernandez New World Cameroon.

Candela– це найлегші для розпізнавання сигари, характерні своїм зеленим кольором.  Листя знімають з рослини до досягнення зрілості. Потім його зберігають в екстремальних умовах (висока температура й вологість) близько 24–48 годин; після чого швидко охолоджують, щоб зберегти колір хлорофілу, який і надає характерного зеленого відтінку. Candela — дуже м’які сигари з ароматом трав’яного чаю та нотами кедра й чорного перцю. Гарний початок для курців-початківців. Ми пропонуємо вам цікаву сигару Drew Estate Kentucky Fire Cured Swamp Thang Swamp Rat, яка має  два види покривного листа: Candela і Natural із Суматри.

Connecticut – вирощуються у північно-східному регіоні, довкола долини річки Коннектикут. Багаті ґрунти цього регіону дають незрівнянні врожаї. Зазвичай мають золотаво-коричневий колір. Смак солодкий, насичений і вершковий завдяки нижчій інтенсивності сонячного світла в регіоні порівняно з іншими, ближчими до екватора. Є кілька відомих різновидів цього покривного листа — Shade і Broadleaf.

Connecticut Broadleaf  – найвідоміший покривний лист кольору Maduro — Connecticut Broadleaf. Має темно-коричневий олійний колір, може бути майже чорним. Вирощується під прямим сонячним світлом. Має автентичний солодкий смак і ноти родзинок, кедра, чорного шоколаду, каштана, чорної смородини та спецій. Процес витримки й ферментації значно пом’якшує тютюн, надаючи сигарі природної солодкості, що суперечить хибному уявленню, ніби колір покривного листа відповідає за міцність сигари. Чудові сигари з Connecticut Broadleaf — Drew Estate Liga Privada No. 9, Drew Estate Liga Privada Unico Serie UF-13, Drew Estate Liga Privada Unico Serie Bauhaus, а також AJ Fernandez Enclave Broadleaf.

Connecticut Habano– рідкісніший різновид покривного листа Connecticut. Вирощується з кубинського насіння (Habano). Причина, з якої так багато регіонів світу використовують кубинське насіння, полягає в тому, що деякі з найкращих виробників сигар утекли зі своєї країни в роки після революції. Із собою вони взяли насіння, потрібне, щоб продовжити свою спадщину. Нині це насіння вирощують переважно в Еквадорі (Ecuador Habano). Останніми роками почалося експериментальне вирощування цього насіння в регіоні Коннектикуту, що дало цей багатий на аромати тютюн.

Connecticut Shade– один із найцінніших сортів, вирощуваних для преміальних сигар. Золотаво-коричневого кольору, з легкою шовковистою текстурою. Цей тютюн вирощують у долині річки Коннектикут; як підказує назва,  рослини вирощують захищеними від прямого сонця сіткою, піднятою над посівами. Ефект імітує природне хмарне небо, оберігаючи рослини від прямого сонячного світла. Вирощування — дорогий і ризикований процес із високими витратами на догляд і трудомістким збором. Результат — бездоганний тютюновий листок із витончено збалансованою нікотиновою щільністю. Вершкові ноти мигдалю, кешю та кави з вершками характеризують сигари з Connecticut Shade. Rocky Patel Vintage 1999 Connecticut і AJ Fernandez New World Connecticut — типовий приклад сигар із таким покривним листом.

Corojo– сорт тютюну, що походить із Куби й вирощується головно як покривний. Його вирощують переважно в регіоні Jamastran у Гондурасі; створено також гібридні сорти насіння Corojo, які вирощують і в інших районах, як-от Нікарагуа та Коннектикут. Колір варіює від світло-коричневого до темного з червонувато-коричневим відтінком, смаковий профіль міцний, пряний і перцевий, але водночас із солодким ароматом. Одна з найпродаваніших сигар Рокі Патела — The Edge Corojo. З гондураським Corojo зроблено Rocky Patel Number 6. Сигари з нікарагуанським Corojo Oscuro — My Father Don Pepin Clasicos і My Father Don Pepin Original. Насіння Corojo розробив Дієго Родрігес на своїй фермі Санта-Інес-дель-Корохо в провінції Пінар-дель-Ріо. Улюблений покривний лист Крістіана Ейроа для сигар CLE, Eiroa та Asylum.

Criollo – це ще одна класична кубинська тютюнова рослина з віковою історією. Назва перекладається як «місцеве насіння» (native seed). Її можна простежити з часів, коли Колумб відкрив Новий світ. Сьогодні Criollo вирощують у Нікарагуа, Мексиці та Гондурасі. Criollo мають червонувато-землисто-коричневий колір і містять ноти меляси, кедра, кавових зерен і безліч спецій. Kristoff Criollo — середні до міцних сигари з покривним листом Criollo, вирощеним у Гондурасі.

Dominican– вирощуються виключно в Chateau de la Fuente у Домініканській Республіці й мають золотавий до червонувато-коричневого колір. Мають пряний насичений смак із характерною вершковістю.

Ecuador– переважний регіон виробництва покривних листків за останні десятиліття.

Ecuador Connecticut – це результат коннектикутського насіння, висадженого й вирощеного в  Еквадорі. Вони мають колір, подібний до Connecticut Shade — золотавий, світло-коричневий — і трохи сухіші. Смак вирізняється нотами білого перцю, шкіри, горіхів і букетом спецій. Чудовий приклад такого покривного листа — Drew Estate Undercrown Shade, My Father Connecticut і Rocky Patel The Edge Lite.

Ecuador Habano– тютюни з кубинського насіння, вирощені в Еквадорі. За кольором варіюють від середньо- до темно-коричневого, деякі мають червонуватий відтінок. Цей тютюн має багатий пряний смак у супроводі нот кави, спецій і чорного перцю. Покривний лист, якому віддають перевагу багато відомих виробників сигар. Rocky Patel із 15th Anniversary, RP Super Ligero і Rocky Patel LB1, AJ Fernandez з Enclave Habano і San Lotano Oval Habano, My Father Cigars з Flor De Las Antillas Maduro — сигари з таким покривним листом. Так само як і My Father La Antiguedad, зроблені з Habano Rosado Oscuro з унікальним червонувато-коричневим кольором.

Ecuador Sumatra – відрізняється від індонезійського тютюну Sumatra, оскільки є схрещенням сорту Sumatra і кубинського тютюну, що походить із Куби. Вирощений в Еквадорі, де наявні  ідеальні умови: природна хмарність, що фільтрує сонячне світло, і багаті вулканічні ґрунти. Колір насичений, шоколадно-коричневий.  Еквадорська Суматра багатша, з міцнішим і пряним смаковим профілем та ароматами кедра, родзинок, чорного перцю й шкіри. Оцінити цей покривний лист можна із сигарами Rocky Patel Vintage 1992, Rocky Patel Royale, Rocky Patel Decade, My Father The Judge і Drew Estate Undercrown Sungrown з покривним листом Ecuadorian Sumatra, вирощеним на сонці (sun grown).

Habano– походять від тютюну з кубинського насіння. Розроблено два види — Habano і Habano 2000. Обидва походять із Куби й є гібридами, створеними для більшої стійкості до хвороб. Вирощують їх переважно в Еквадорі та Нікарагуа. Надзвичайно популярні сигари з пряним і насиченим смаком. Темного кольору, з багатими деревними та землистими ароматами й відтінками кавових зерен, шкіри та спецій. Створена спеціально для Deluxe Cigars — Болгарія і всіх наших клієнтів, El Mago by Rocky Patel — сигара, що несе в собі всі якості цього тютюну, вирощеного на плантаціях Рокі в долині Jalapa в Нікарагуа.

Honduran– листя для першокласних сигар вирощують по всьому Гондурасу, але найважливіший регіон розташований на північ від кордону країни з Нікарагуа, у південно-східному регіоні Гондурасу, у провінції під назвою El Paraiso. Там є дві місцевості, де здавна вирощують тютюн: долина Jamastran із її родючим ґрунтом і район міста Danli. Ці тютюни мають насичений коричневий колір, деякі — з відтінком махагону. Вони дають ноти какао, дерева й гострого червоного перцю. Одна з фабрик Rocky Patel  розташована в Danli. Це фабрика El Paraiso, де виготовляють Decade, Twentieth Anniversary, Sun Grown і всі різновиди The Edge.

Indonesian– індонезійські тютюни традиційно використовують у сигарах машинного виробництва й рідше в сигарах ручної роботи. Вони йдуть переважно на начинку та сполучний тютюн, і зрідка — на покривний лист.

Mexican – див. San Andrés

Nicaraguan– нікарагуанські тютюнові листки відомі в усьому світі, і всі поціновувачі сигар знають, у чому причина. З цього тютюну роблять неймовірно гарні сигари. Багаті вулканічні ґрунти Нікарагуа надзвичайно сприятливі для вирощування тютюну. Нікарагуанський покривний лист дає смакові ноти кориці, кайєнського перцю, кедра, какао, чорного перцю та підсмажених горіхів. Його колір варіює від середньо-коричневого до темного шоколадно-коричневого. Відомі різновиди — Nicaraguan Habano, Nicaraguan Corojo і Nicaraguan Criollo. Виробництво зосереджене головно в Естелі та долині Jalapa. Тютюн вирощують і в долині Condega на північ від Естелі, але листя з Кондеги найчастіше використовують як сполучний тютюн. Місто Естелі — процвітаючий центр галузі: там розташовані бутикова фабрика TaviCusa Рокі Патела, фабрика Tabacalera Perdomo і фабрика A.J. Fernandez.

Pennsylvania Broadleaf– Пенсильванія має багату історію вирощування тютюну, що сягає XVII століття. Здебільшого його вирощують у районі Ланкастера. Хоча клімат подібний до долини річки Коннектикут, ці два регіони дають дуже різні тютюни через відмінні ґрунти. Pennsylvania Broadleaf має грубішу текстуру й темно-коричневий колір. Він міцніший і пряніший за Connecticut Broadleaf. AJ Fernandez Last Call Maduro — середні до міцних сигари з насиченими землистими ароматами меляси, горіхів і чорного перцю, зроблені з Pennsylvania Broadleaf Maduro.

San Andres– Долина Сан-Андрес у штаті Веракрус, Мексика — місце з багатим на поживні речовини вулканічним ґрунтом, придатним для вирощування виняткових тютюнів. Вологий клімат і переважні вітри з Мексиканської затоки чудово впливають на тютюнові культури. Уважають навіть, що мексиканське тютюнове насіння Mexican San Andres Negros передувало кубинському, поширившись із Перу до Центральної Америки, Мексики й далі до Карибів. Листя стійке, щільне й піддається тривалій ферментації. Темно-коричневе до майже чорного, воно може бути олійним і блискучим або трохи сухуватим. Ноти какао, чорного перцю, кави, чорного шоколаду та пряних спецій характерні для цього тютюнового листя. Наші пропозиції з таким покривним листом — Drew Estate Undercrown Dojo Dogma, Drew Estate Norteño by Willy Herrera, Rocky Patel Cigar Smoking World Championship і AJ Fernandez San Lotano Requiem Maduro.

San Andres Oscuro– Oscuro в перекладі з іспанської означає «темний». Покривні листки Oscuro отримують коротшою ферментацією за нижчої температури, на відміну від Maduro. Вони темніші, бо їх збирають із верхніх частин тютюнової рослини, які отримують удосталь сонячного світла. Оскільки ці листки довше залишаються на рослині, вони товщі й темніші за кольором. Процес ферментації дає солодший, багатший смак. San Andrés Oscuro мають перцеві ноти карамелі, еспресо, какао й роблять сигари щільними та насиченими. My Father La Opulencia — міцні й багаті на аромати сигари, що мають усі характеристики San Andrés Oscuro.

Sumatra– індонезійський острів Суматра дає щедрі врожаї тютюну. Найвідоміші покривні тютюни із Суматри насправді вирощують в Еквадорі з суматранського насіння. Солодкі, квіткові ноти какао, трави, кориці та землі роблять сигари з такими покривними листками м’якими й ідеальними для куріння. Інфузовані Acid Kuba Maduro від Drew Estate — це сигари із суматранським покривним листом.

Sun Grown– стосується процесу вирощування, а не конкретного регіону чи сорту насіння. Покривні листки Sun Grown вирощують під прямим сонячним світлом, без сітки, яка обмежувала б світло, що досягає рослини, як це роблять із Shade Grown. Листки покривного листа, відкриті прямому сонцю, виробляють природні олії тютюну, тому вони насиченіші, товщі, блискучіші й міцніші. Кольори варіюють від каштанового до темно-коричневого. Характерні ноти мускатного горіха, кедра й солодкої кави. Популярні сигари — Rocky Patel Sun Grown Maduro, My Father Flor De Las Antillas, Perdomo 20th Anniversary Sun Grown, Liga Privada T52 та Undercrown Sungrown від Drew Estate.

USA Connecticut–  це спосіб класифікації покривних листків Connecticut Shade і Connecticut Broadleaf, які вирощують у США (на відміну від тютюнів із насіння Connecticut, вирощуваних в інших країнах, як-от Еквадор).

Тепер, дійшовши сюди, ви, найімовірніше, зможете краще оцінити свою улюблену сигару й легше зорієнтуватися у виборі нової. Дякую за увагу — і не забувайте: розуміння приходить із досвідом. Будьте допитливі та експериментуйте.

Різні частини сигари.

Сигару можна поділити на три функціональні частини:

HEAD– Голова сигари — це закрита ділянка у верхньому кінці сигари, яка торкається ваших губ. Зона, де виконують зріз перед тим, як сигару підпалити.

BODY– Тіло є середньою частиною.

FOOT– Нога — це нижня частина, де відбувається підпалювання

Ці частини сигари складаються з різних видів тютюну. Кожен має власні якості та характеристики. Вид тютюну визначає сукупність чинників. Перший — сорт тютюнової рослини, тобто з якого насіння її засіяно; другий — де рослину вирощено, у якому регіоні світу. Далі — з якої частини рослини її зібрано, за яких умов вирощено, скільки часу вона витримувалася, який спосіб ферментації застосовано і, відповідно, яку функцію вона виконує у виготовленій сигарі.

Різні частини тютюнової рослини.

Одна рослина складається з трьох типів листків, розташованих на різних рівнях, і кожен рівень зумовлює різні особливості та специфічні якості тютюнових листків. ЦеВоладо (Volado), Секо (Seco)іЛіхеро (Ligero). Кожна сигара потребує поєднання цих трьох видів, і саме комбінація та спосіб її створення безпосередньо впливають на смак і куріння вашої сигари. Знання цих трьох основних видів та їхніх характеристик значно поглибить розуміння сигар і того, як їх змішують.

Тютюн Воладо (Volado)

Перший рівень тютюнової рослини складається з листків, розташованих у нижній частині біля основи. Вони отримують менше сонця, ніж решта листя; Volado, або Libra de Pie, бідні на смаки та аромати. Водночас це дуже тонкий і легкий тютюн із відмінними властивостями горіння, на відміну від інших. Тому його додають до суміші тютюнів, щоб забезпечити рівномірне й стале горіння під час куріння. Ділянку між Volado і Seco часто називають Капоте (Capote). Це іспанське слово для сполучного тютюну, і воно дає збалансований листок із характеристиками обох рівнів. Volado — листки, які зрізають першими під час збирання.

Тютюн Секо (Seco)

Як можна зрозуміти з назви, Seco походить із другої зони, розташованої в середній частині рослини. На відміну від Volado, він щільніший і пропонує м’який смак, багатий на аромати. Окрім Seco, цю ділянку іноді називають Uno y Medio залежно від насіння. До того ж Seco займає доволі велику площу й містить у собі низку різновидів залежно від насіння (сорту тютюну): Centro Fino – тонкі листки з багатою, але стриманою силою. Centro Ligero – не слід плутати з Ligero; він містить більшу частину листків Seco. Uno y Medio – перший шар Seco, який часто містить листки Capote.

Тютюн Ліхеро (Ligero)

Листки, зібрані з вершечка тютюнової рослини, відомі як Ligero. Отримуючи найбільше сонця, це товстий і важкий тютюн із надзвичайно потужним смаком і силою. Щоб максимізувати його дієвість, йому дають перезріти як останнім листкам, які належить зібрати. Оскільки попередні шари вже зібрано під час обрізки, поживні речовини поволі концентруються в цих залишених листках, забезпечуючи повноцінний смак. Сам Ligero складається з кількох типів, що різняться залежно від насіння: Medio Tiempo – три-чотири товсті, невеликі листки на самому вершечку, найпотужніші. Використовують рідко; здебільшого його додають до найсміливіших і найінтенсивніших сигар, але йому бракує витонченості для більшості ароматних сумішей. Corona – найвища частина Ligero під Medio Tiempo. Centro Gordo / Centro Alto – товсті й багаті на аромати листки в основі Ligero. Листки Ligero доволі щільні й товсті та горять погано. Тому важливо використовувати їх у поєднанні в менших частках, щоб забезпечити рівномірне горіння й урівноважену міцність. Загалом Ligero менш ароматний за Seco, тому обидва використовують разом для гармонійного поєднання. Тоді як Ligero дає потужні смаки й силу, Seco дає звабливі аромати. Що більше Ligero в сигарі, то міцнішою вона буде.

Використання видів тютюну в сигарі.

Після того як ми з’ясували різновиди тютюну з різних частин рослини, тепер можна пояснити, як їх використовують у сигарі. Різні види тютюну в сигарі за виконуваними функціями поділяють на три групи: покривний тютюновий лист (Wrapper), сполучний тютюн (Binder) і тютюни начинки (Filler). Кожен із компонентів сигари зроблено з різних видів тютюну. Хоча для створення унікального ароматичного профілю змішують комбінацію кількох видів тютюну, слід звернути увагу на те, як шари зазвичай укладені в сигарі. 

Покривний лист (Wrapper)

Існують різні думки про те, що всі частини сигари однаково важливі, але, на нашу думку, покривний лист заслуговує на найбільшу увагу. Це водночас найдорожчий і найвишуканіший листок, використовуваний у виготовленні сигари, і він буває різних кольорів, сортів і походження. Покривний лист сигари — найзовнішніший листок, що вкриває сигару.  Це означає, що його зовнішній вигляд так само важливий, як і якості та аромати, які він дає. Привабливий покривний лист — тонкий і ніжний, із небагатьма видимими прожилками та гладкою текстурою. Через це тютюн Ligero використати не можна, бо він часто надто товстий і грубий. Тому його зазвичай беруть із листків Seco. Після добору тютюну дуже ретельний процес оцінювання гарантує, що він без жодних дефектів і потрібного кольору. Часто бажано, щоб він був масним і з блиском, що виключає використання листків Volado. Під час вирощування дібрані листки дбайливо доглядають в особливих умовах. Наприклад, деякі тютюни можуть вирощувати під полотнами, подібними до марлі, щоб вони не стали щільними від сонячних променів.

Сполучний тютюн (Binder)

Оскільки покривний лист делікатний, він недостатньо міцний, щоб самотужки утримати вміст сигари. Тому часто обирають грубіший листок, який надійно втримає начинку. Це сполучний тютюн; його функція — зв’язувати вміст сигари, водночас правлячи за належну основу для покривного листа. Тютюн Seco і Volado може дати якості сполучного тютюну, тому часто використовувані листки беруть із ділянки між ними. Ці листки відомі як Capote й поєднують певні характеристики обох шарів. Це середньо тонкий, але міцний тютюн, що містить мало олій і бідний на аромати та смаки. Попри це він забезпечує чудову консистенцію, що легко горить.

Тютюни начинки (Filler)

Начинка становить більшу частину тютюну сигари.  Добре зблендований добір тютюнів має вирішальне значення. Загалом сигара складається з багатьох різних тютюнових листків із різних ярусів, щоб цього досягти. Найміцніші листки Ligero часто збирають у центрі начинки, оскільки вони горять найповільніше й підсилюють інтенсивність. Додавання листків Seco збагачує суміш ароматами, а Volado забезпечує рівномірне горіння.

Сигара може складатися з двох видів начинки. Це „довга“ начинка (Long filler) і „коротка“ начинка (Short Filler). Довжина листків начинки часто є показником якості сигари. Як правило, для скручування сигар ручної роботи використовують лише тютюни Long filler. Натомість дешевші сигари машинного виробництва складаються з Short Filler — дрібних шматочків тютюну. Утім, трапляється, що коротші листки використовують, аби заповнити нерівномірні місця в сигарах. Проте цієї практики зазвичай уникають у більшості першокласних сигар. І навпаки, листя нижчої якості нарізають на менші шматки, щоб його могла скручувати машина, іноді обробляючи хімікатами для коригування смаку. Тому сигари ручної роботи мають значно вищу якість.

Далі буде: Cigar Wrapper – усе про покривний лист сигари.

Двісті пар рук.

Стверджують, що двісті пар рук торкаються вашої сигари, перш ніж вона опиниться у вашому хумідорі. Дехто навіть каже, що їх значно більше. Досить сказати, що щоразу, коли ви запалюєте сигару, це відбувається завдяки тому, що багато людей із різними вміннями доклалися до того, щоб надати вам найкращий продукт ручної роботи.

Усе починається з насіння. З добору та вирощування культур. Рослина тютюну починає свій розвиток як крихітна насінина, посаджена в горщик і поставлена в теплицю.  Щойно рослини сягають кількох сантиметрів заввишки, їх переносять у поле, де вони й розвиватимуться. Досягнувши зрілості, листя збирають руками, укладають і сушать у клунях до побуріння. Це кілька дюжин рук ще до того, як тютюн покинув ферму.

Сирий тютюн м’який, несортований і складений у купи – готовий до ферментації. Коли він дозріває, купи тютюнового листя розбирають і кладуть у сушарні, відкриті природному потоку повітря. Потім їх перекладають і сортують знову.

За кілька років витриманий тютюн сортують ще раз. Його регідратують /зволожують/ у спеціальних приміщеннях водяною парою й оцінюють за кольором. Ось вам ще кілька дюжин рук.

Не варто забувати про процес скручування сигар і людей, навчених робити це з правильним, витриманим тютюном.

Людей, які скручують сигари, називають ТОРСЕДОРАМИ (TORCEDOR). Вони беруть свій набір листя на столі, де працюють, і створюють сигари відповідно до переліку різних сортів тютюну, вказаного їм майстром-блендером або власником марки, групуючи й скручуючи їх для кожної окремої сигари. Вручну! Поєднання тютюнів визначають у точних пропорціях щоразу, щоб відчуття від куріння сигари було особливим саме для вас. Формула, яка додає ще й ще пари рук….

Готові сигари сортують за кольором і відправляють у приміщення для витримки /старіння/. Насамкінець на них надівають паперові кільця, пакують у коробки й відправляють до магазинів. Такою в загальних рисах є основна технологія виробництва сигар. Звісно, є ще багато процедур контролю якості, обов’язкових на різних етапах виробництва, і майже всі вони виконуються вручну. З огляду на це сигара ручного скручування — це величезна людська праця, що вимагає дотику руки експерта на кожному етапі її створення.Далі буде.

Автор

Грегорі Мотола

Переживши „сигарний бум“, Пател випередив конкурентів неперевершеною послідовністю у прагненні до досконалості. За надзвичайно щільного графіка подорожей, офісних обов’язків і виробництва Рокі досі зберігає той самий ентузіазм, що й першого дня.

Рокі Пател (ліворуч) із братом Нішем Пателом (праворуч) і двоюрідним братом Німішем Десаєм (посередині)

Історія Ракеша Патела (згодом в Америці він змінив ім’я на Рокі Пател) починається в Індії. Народжений і мешкав у Бомбеї (Мумбаї) до 14 років, він потім разом із батьками емігрував до США. Рокі Пател жив і працював голлівудським адвокатом у Лос-Анджелесі. Серед акторів, режисерів та інших постатей кіно куріння сигар було звичною частиною голлівудської атмосфери. Так, переглядаючи численні фільми, правовими справами яких він займався, він зустрів свою пристрасть, вдихаючи міцний дим кубинських сигар. Поряд із роботою Рокі став членом, а згодом і інвестором зали Grand Havana, де збирався з відомими людьми, щоб розслабитися й курити сигари.

Згодом виникає ідея перетворити свою пристрасть на власний бізнес із виробництва сигар. Ніхто не вірить в успіх задуму, але Пател доводить усім: немає нічого неможливого — і сьогодні весь світ знає його ім’я.

Рокі — справжній перфекціоніст, і перш ніж серйозно взятися за сигарний бізнес, він п’ять років уважно вивчав це мистецтво: подорожував і проводив багато часу на плантаціях Гондурасу та Нікарагуа, вивчав виробничий процес, ферментацію й сушіння тютюну. Він змішував і випробовував сотні тютюнів із Гондурасу, Нікарагуа та Домініканської Республіки, доки не навчився їх розпізнавати й поєднувати. Так, після повного навчання та бізнес-дослідження, він продав свою адвокатську контору й переїхав до Флориди.

„У наші сигари я вклав своє серце й душу“ Рокі Пател

1996 року Рокі Пател, індієць за народженням і без краплі кубинської крові, віддається своїй любові — виготовленню сигар, унікальних і несхожих на інші. У той час в Америці триває період так званого „сигарного буму“, ринок заполонили численні виробники сигар із неякісними тютюнами. Рокі Пател, звиклий робити все якнайкраще й ніяк інакше, робить ставку на справжніх знавців і поціновувачів.

Далі буде …

Пристрасть Рокі — добір і змішування різних тютюнів.

На фабриці El Paraiso в Гондурасі, де виготовляють сигари Rocky Patel, працюють близько 900 осіб, з них 700 — торседори. Кожному торседору встановлено максимум скручених за день сигар. На думку Рокі, єдиний спосіб досягти ідеальної якості — робити сумлінно й приділяти достатньо часу. Тютюнові листки сортують не лише за довжиною й розміром, а й за товщиною.

З наміром приділити достатньо часу виготовленню кожної окремої сигари. Кожному торседору на фабриці Рокі обмежує норму до 250 сигар на день замість 400 – 500, які роблять зазвичай.

Виробництво сигар передбачає точну послідовність не лише в походженні тютюну та виробничих технологіях, а й в оригінальних властивостях кожного окремого листка. У виробництві сигар Rocky Patel використовують спеціальну систему Calfrista, яка дозволяє точно контролювати температуру й вологість під час сушіння.

У Гондурасі Рокі знайшов невикористані тюки старого врожаю гондураського Broadleaf та еквадорської Sumatra. Він змішав ці два різні тютюни, щоб створити дві лінії серії Vintage. Невдовзі він зрозумів, що давніший витриманий тютюн має значно кращу якість, ніж усе, що він використовував раніше.

Пристрасть до змішування тютюнів у крові Рокі Патела. Її живлять індійське коріння й родовід Рокі: його мати — відома кухарка. Для виробництва сигар Rocky Patel змішує тютюни з Гондурасу, Нікарагуа, Еквадору, а також мексиканський і домініканський тютюн. Кінцевий продукт — не просто вдале  поєднання, бо найкращі сигари, на його думку, мають бути не просто хорошими, а обов’язково цікавими.  Рокі вважає, що змішування тютюнів із різних регіонів вимагає більше вміння та знань, і тоді кінцевий продукт може стати неймовірною сигарою. Цей процес забирає час: поки він експериментує із сотнями сумішей, може буквально минути рік і більше, щоб отримати „ідеальну“ суміш. Так починається серія Vintage від Rocky Patel. Він наголошує на контролі якості. Кожну сигару інспектують і випробовують. Смак сигар „Рокі Пател“ дуже складний, навіть „строкатий“, але напрочуд гармонійний.

Рокі знайшов натхнення в різних аспектах роботи деяких своїх конкурентів. Йому подобається якість Padron, конструкція Davidoff і послідовність Fuentes. Намагаючись поєднати всі ці чинники у власному продукті, він водночас зберіг розумну ціну своїх сигар для покупців, які завжди шукають найкращу якість за найкращу вартість.

Невтомний і відданий утвердженню марки, він рідко буває вдома та в штаб-квартирі в Нейплсі, Флорида. Щороку він проводить у дорозі понад 300 днів і долає понад 150 000 миль. Якось він відвідав 600 міст за 750 днів! Час у дорозі того вартий, адже в кожному місті Рокі здобуває нових клієнтів і залучає дедалі більше людей до марки Rocky Patel.

Рокі Пател запевняє своїх покупців: „Очікуйте більшого — і отримаєте більше!“

Завдяки харизмі, ентузіазму, креативності й особистому підходу марка Рокі Патела процвітає. Продажі сигар перевищують 20 мільйонів штук на рік. Попри успіхи Рокі й далі прагне досконалості у  бажанні створити ідеальну суміш тютюнів, яка зробить сигари Rocky Patel «безсмертними».

Наш магазин має честь і задоволення представляти й продавати цю унікальну марку, що посідає провідні позиції в рейтингах сигар і зберегла повагу своїх клієнтів.

Пепін Гарсія

Дон Хосе Пепін — генеральний директор El Rey de los Habanos, Inc., більш відомої як My Father Cigars, заснованої в Маямі, Флорида.  Пепін Гарсія — один із найкваліфікованіших виробників сигар у галузі й причетний до створення деяких із найпопулярніших марок сигар у світі.

Народжений у родині тютюнярів і виробників сигар у Баесі, невеликому місті в провінції  Вілья-Клара на Кубі.  Він увійшов у сигарну індустрію ще  в найранішому віці: об 11 роках почав працювати на сімейній сигарній фабриці свого дядька. Пепін Гарсія провів 30 років на Кубі, вдосконалив свої вміння торседора й утвердив своє ім’я у виробництві сигар. Здобувши численні нагороди за вміння змішувати тютюни, він відомий швидким темпом роботи та увагою до деталей.  Він сягнув найвищого можливого  рівня торседора — класу 8. Серед нагород, які він здобув, є нагорода за продуктивність: він скрутив 320 сигар Julietas (вітола розміром 7×48) лише за чотири години. Кубинська преса часто порівнювала швидкість і вправність його скручування з роботою чарівника. Він — Табакеро Маестро (Master Blender), а також „учитель учителів“ у мистецтві змішування та скручування сигар. Живучи на Кубі, він працював і допомагав змішувати тютюни для сигар Cohiba, Montecristo і Partagas. У 1990-х відповідав за забезпечення якості марки Cohiba та був консультантом кількох кубинських виробників сигар. Тоді ж його оголосили найпродуктивнішим майстром-торседором Куби.

2001 року Пепін Гарсія залишає Кубу й вирушає до Маямі, Флорида. 2002 року він відкриває власну фабрику – El Rey de los Habanos. Пепін прагне створювати сигари в кубинському стилі, але з найвищоякіснішого тютюну Нікарагуа. Результат — унікальний бленд у середніх до міцних сигарах. Сигари Дона Пепіна виробляють у традиційному кубинському стилі й завершують потрійною покривною  шапочкою. Він не лише робить власні марки сигар, а й створює марки для великих клієнтів, зокрема Tatuaje, та бутикові марки для кількох сигарних магазинів. Через зростання попиту на сигари 2006 року він відкриває фабрику Tabacalera Cubana в Естелі, Нікарагуа, повністю змінюючи марку компанії на My Father Cigars. Назва походить від бленду, який його син Хайме Гарсія зробив спеціально для нього.

Сигари My Father сягають вершини рейтингів Cigar Aficionado, коли 2012 року Flor de Las Antillas оголошено „Сигарою року“ з 96 балами. Успіх повторюється 2015 року, коли Пепін вирішує вшанувати власного батька маркою „My Father Le Bijou 1922“, яка отримує 97 балів і стає «Сигарою року» та сигарою №1 Cigar Aficionado за 2015 рік. Марка My Father Cigars дебютувала 2008 року й відтоді  не припиняє розвиватися й розширюватися. Дон Пепін Гарсія, його син Хайме й донька Джані Гарсія ведуть My Father Cigars дедалі – вище, а їхня фабрика в Естелі виробляє мільйони сигар щороку.

Частина перша

Від насіння до коробки на полиці магазину, від начинки до листа, що огортає сигару… є 10 речей, які має знати кожен захоплений сигарами, поки ріже, підпалює й курить свої улюблені сигари.

У затишному світі сигар, що дарують задоволення, спокій нерідко порушує розмаїття думок і писань, поданих як факти. Часто вони збивають з пантелику й обтяжують навіть завзятих курців.

Щоб допомогти вам зорієнтуватися в цьому лабіринті, ми дібрали кілька фактів і відомостей, які детально опишуть і введуть у справу кожного поціновувача сигар — байдуже, новачок він чи затятий прихильник.

Це не будуть «10 заповідей» курців сигар. Радше це відомості, які висвітлять деякі аспекти виробництва сигар і те, чому воно таке специфічне /унікальне/.  Ми додали також кілька цінних порад, як отримати більше задоволення від куріння й збагатити свої знання щодо насолоди та якості вашого улюбленого заняття.

1. Сигари — натуральний ремісничий продукт.

Слова «натуральний» і «ремісничий» /ручної роботи/ вже добряче знебарвилися від частого вжитку в сучасній мові, але високоякісні сигари ручної роботи справді заслужили право на такий опис. Їх виготовляють лише й винятково з тютюну. Чистого, незміненого тютюну. Жоден листок рослини не оброблено хімікатами й не збагачено додатково за смаком. Усе — від смаку до кольору — натуральне, і саме це надає сигарам характерної краси.

Насправді лише кілька інших продуктів настільки натуральні. Смак, солодкий він чи гострий, є природним. Уже сама безліч відтінків коричневого, що з’явилися під час природного дозрівання листя, без додаткового підфарбовування, вражає. Не використовують ані консервантів, ані підсолоджувачів — ні штучних, ні натуральних. Такі добавки притаманні виробництву сигарет і сигар машинного виготовлення, що є масовим виробництвом.

У сигарах ручного скручування сам процес скручування — це вміння, на опанування якого йдуть роки. Поєднувати сорти тютюну — так само мистецтво, як і наука; а що тютюн є природним продуктом, людина, яка добирає сорти, має вміти працювати із сировиною, змінюючи й розвиваючи її з року в рік, залишаючись при цьому залежною від врожаю.

Так само як із вином, одні врожаї кращі за інші, але майстри сигар роблять усе, щоб їхня продукція була сталою й незмінною, попри те, що посіви залежать від примх погоди.

Вміст у натуральних, на відміну від генетично модифікованих сортів, завжди дає якісь мінімальні відмінності від сигари до сигари. Як і з будь-яким виробом ручної роботи, ви не знайдете двох абсолютно однакових сигар. Найякісніші й найсправжніші сигари — це природний вияв людини, яка їх скручує, і природи, яка їх створила. Далі буде.

Автор Грегорі Мотола